Правила оформлення науково-дослідницької роботи

 

ПОДАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ НА КОНКУРС

 

         Подання науково-дослідницької роботи на конкурс здійснюється одночасно на паперових та електронному носіях:

                паперові носії – кожна сторінка роздрукована на окремому аркуші білої бумаги А-4 (80 г/м2), робота переплетена з лівого боку;

                електронний носій – файл Microsoft Word на CD-R (CD-RW).

 

         До науково-дослідницької роботи додаються:

  • письмовий відгук наукового керівника, в якому мають бути відображені такі положення:
  • новизна роботи та рівень її складності;
  • підтвердження достовірності наведених у роботі результатів;
  • вміння учня працювати з літературою;
  • самостійність роботи учня, проявлена ним ініціатива, уміння користуватися сучасними методами і засобами досліджень, обчислювальною технікою;
  • ставлення учня до роботи, уміння працювати систематично, його охайність і грамотність;
  • зовнішня рецензія відповідного фахівця (досвідчений педагог, науковець, спеціаліст із певної галузі) з зазначенням його місця роботи, посади, звання, наукового ступеня тощо.

ВИБІР І ФОРМУЛЮВАННЯ ТЕМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

  1. Тема дослідження має знаходитись у сфері певного навчального предмету.
  2. Тема повинна бути новою і недослідженою.
  3. Тема повинна бути достатньо “вузькою”, аби можна було розраховувати на повноцінне висвітлення обраного питання.
  4. Тема повинна формулюватись за допомогою невеликої кількості слів (5-7).
  5. При формулюванні теми не слід використовувати незрозумілу термінологію.
  6. Формулювання теми не слід розпочинати словами: “Дослідження питання…”, “Шляхи розв’язання…”, “Матеріали до вивчення…”, “Щодо питання…”.

 

СТРУКТУРА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

 

  1. Титульний аркуш.
  2. Зміст.
  3. Перелік умовних позначень (за необхідності).
  4. Вступ.
  5. Основна частина.
  6. Висновки.
  7. Список використаних джерел.
  8. Додатки (за необхідності).

 

Робота повинна бути написана державною мовою.

Обсяг основного тексту має становити 15-20 друкованих сторінок (без урахування титульного аркушу, змісту, переліку умовних позначень, списку використаних джерел, додатків). Для гуманітарних напрямів – 20-25 сторінок.


1. Титульний аркуш

 

Зразок оформлення титульного аркуша науково-дослідницької роботи

 
 

Комунальний заклад освіти

“Навчально-виховний комплекс №138

“загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія”

Дніпровської міської ради

 

Наукове товариство гімназистів “Veritas”

 

 

     Секція фізики

 

 

НОВІ ТИПИ КОСМІЧНИХ ДВИГУНІВ

 

 

                                                                  Науково-дослідницька робота

                                                                  учня 11-А класу

                                                                  Савченко Миколи Петровича

 

                                                                  Науковий керівник

                                                                  Клименко Сергій Іванович,

                                                                  учитель фізики

 

 

Дніпро,

2017

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

2. Зміст

 

Зразок оформлення змісту науково-дослідницької роботи

 

                                                                          Зміст

Вступ

3

Розділ 1. Розвиток уявлень про символіку Г.С. Сковороди

5

Розділ 2. Історичні передумови формування життєвої концепції

Г.С. Сковороди

 

7

Розділ 3. Характер символіки у творчому доробку Г.С. Сковороди

9

         3.1. Графічні символи

9

         3.2. Словесні символи

12

Розділ 4. Головні аспекти самопізнання Г.С. Сковороди як основа символіки в його творах

15

         4.1. Психолого-етичний аспект самопізнання

15

         4.2. Метафізичний аспект

16

         4.3. Містичний аспект

17

Розділ 5. Класифікація символів Г.С. Сковороди

18

Розділ 6. Зв’язок символів Г.С. Сковороди з його вчинками і поглядами

19

Висновки

21

Список використаних джерел

23

Додатки

24

 

Заголовки у змісті мають дослівно повторювати заголовки у тексті.

 

3. Перелік умовних позначень

 

Перелік умовних позначень подається, якщо у тексті дослідницької роботи використана специфічна термінологія, маловідомі скорочення, символи, позначення. Дану сторінку оформлюють таким чином: ліворуч в алфавітному порядку наводять скорочення, праворуч – відповідне детальне тлумачення.

 

4. Вступ

 

Структура вступної частини:

  1. актуальність обраної теми;
  2. мета і завдання дослідження;
  3. об’єкт і предмет дослідження;
  4. наукова новизна очікуваних результатів дослідження;
  5. теоретичне і практичне значення результатів.

Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

 

Актуальність теми – це значущість досліджених питань для окремих сфер життєдіяльності людини і суспільства загалом; обґрунтування того, наскільки дане дослідження сприятиме розвитку перспективних напрямків у певній галузі науки. Аргументуючи актуальність роботи слід охарактеризувати: стан досліджуваної теми на даний час, сутність проблемної ситуації, значення для подальшого розвитку обраної галузі, соціальні умови, що диктують необхідність розв’язання даної проблеми.

 

Мета дослідження – це той кінцевий результат, якого дослідник має досягти у своїй роботі. Формулювати мету слід стисло, конкретно (одним абзацом), не перевантажуючи зміст зайвими словами. Необхідно, щоб у формулюванні мети чітко простежувалась суть дослідження, було визначено кінцевий результат та шляхи його досягнення.

 

Завдання дослідження – випливають із визначеної мети і складають сукупність питань, відповіді на які приведуть дослідження до кінцевого результату. Кількість завдань не повинна перевищувати 4-5, формулювати їх слід як перелік конкретних дій (розкрити…, визначити…, обґрунтувати…, довести… тощо). Назви розділів в основній частині дослідження мають відповідати завданням (у тому ж порядку).

 

Предмет дослідження – це явища, якості, проблемні ситуації, які підлягають безпосередньому вивченню у дослідженні. Предмет дослідження визначає мету і завдання дослідження.

 

Об’єкт дослідження – це сфера, в якій науковець вивчає предмет дослідження.

 

Новизна дослідження – полягає в тому, що результат дослідження дасть змогу конкретизувати та уточнити вже існуючі положення, класифікувати наявні відомості про предмет дослідження, розкрити суть досліджуваного явища у новому аспекті, експериментально довести ті положення, які до цього існували як теоретичні. В обґрунтуванні наукової новизни дослідження повинно прозвучати поняття “вперше”, що означатиме: подібних результатів ще не було.

 

Теоретичне і практичне значення результатів – це можливість використання результатів дослідження в реальному житті чи конкретній галузі науки, значення цих результатів для розвитку науки в цілому чи окремої її галузі.

 

5. Основна частина

 

         Основна частина складається з розділів, в яких автор дає огляд літератури за темою дослідження (не перевищує 20% обсягу основної частини), характеристику понятійного апарату дослідження, аналіз історичних факторів, обґрунтування методики дослідження та опис його результатів, порівняння цих результатів з наявними теоретичними даними.

         Об’ємні розділи поділяються на підрозділи. Розділам та підрозділам даються відповідні назви.

         Кожен новий розділ слід починати з нової сторінки. У кінці кожного розділу необхідно зробити стислий висновок, який на заключному етапі роботи стане (в іншому формулюванні) складовою частиною загального висновку за темою дослідження.

 

6. Висновки

 

         Висновки повинні розкривати загальний зміст роботи, містити конкретні результати, що визначають рівень проведеного дослідження на шкалі здобутків певної галузі науки, аналіз новизни та ефективності результатів, думки автора щодо можливості їх використання у конкретних галузях науки і техніки.

         Підведення підсумків дослідницької роботи в цілому не повинно підмінюватися механічним поєднанням тих узагальнень, які наводилися наприкінці кожного розділу. Слід уникати не пов’язаних зі змістом тверджень, які торкаються лише окремих аспектів досліджуваного явища, не з’єднуючись у загальну картину здійсненої роботи.

         У висновках обов’язково слід підкреслити, що мету дослідження досягнуто, і всі поставлені завдання виконано.

Обсяг висновків – 1-2 сторінки.

 

7. Список використаних джерел

 

         Список використаних джерел складається в порядку згадування джерел у тексті за наскрізною нумерацією або за алфавітом авторів.

         Бібліографічний опис оформлюється відповідно до діючих стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Опис джерел здійснюють мовою тексту видання, вказуючи: прізвище та ініціали автора, повну назву, місто, назву видавництва, рік видання, загальну кількість сторінок.

         Наприклад: Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К.: Вища школа, 1995. – 319с.

         Якщо книжка написана двома або трьома авторами, то перераховуються два або три прізвища в тому порядку, в якому вони вказані в книжці. Якщо авторів більше трьох, то вказують прізвище та ініціали першого автора, після чого пишуть “та ін.”.

         Якщо на титульній сторінці книжки відсутнє прізвище автора, то книжку описують, починаючи з її назви, після чого вказують ініціали, прізвище редактора. Подальший порядок опису такий самий, як і для книжки, що описується під прізвищем автора.

         Статті, опубліковані в збірниках, описуються так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва збірника, місто, назва видавництва, рік видання, сторінки.

         Статті, опубліковані в періодичних виданнях, описуються так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва періодичного видання, рік, номер видання, сторінки.

         Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається: [Електронний ресурс]. В кінці – Режим доступу: …

         Наприклад: Королько Л.М. Голодомор 1932-1933 на Сватівщині. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svatovo.ws/famine/index.html.

         Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: “ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ”.

         Наприклад: http://www.botany.kiev.ua

 

8. Додатки

 

         В додатках, у разі потреби, розміщуються громіздкі таблиці експериментальних даних, протоколи випробувань, тексти програм розрахунків на ПЕОМ, графіки, рисунки, ілюстрації та інші допоміжні матеріали. Кожен додаток повинен мати нумераційний заголовок (слово “Додаток” із порядковим номером арабською цифрою або літерою української абетки), який друкується курсивом праворуч над додатком. Розташовують додатки у порядку появи посилань у тексті науково-дослідницької роботи.

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ

 

         Набір текстового матеріалу здійснюється за допомогою комп’ютера.

         Параметри сторінки:

                   формат – А-4 (210 х 297 мм);

                   орієнтація – книжкова;

                   поля:          ліворуч –     30 мм,

                                     праворуч –  10 мм,

                                     зверху –      20 мм,

                                     знизу –        20 мм

 

         Параметри текстового набору: шрифт – Times New Roman, 14 pt, півтора інтервали між рядками, абзацний відступ 1,27 см, вирівнювання тексту за шириною сторінки.

 

         Нумерація сторінок: наскрізна, починається з титульної сторінки; номери сторінок проставляються у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці (на титульній сторінці номер не ставиться).

 

         Заголовки

         Робота повинна мати рубрикацію, відображену в змісті. Найзручнішою є двоступінчаста рубрикація з поділом на розділи і підрозділи.

         Кожну структурну частину роботи починають із нової сторінки. Заголовки друкуються великими літерами симетрично до набору напівжирним шрифтом. Заголовок розділу починається словом “Розділ” із його порядковим номером арабською цифрою.

         Заголовок кожного нового структурного підрозділу відділяється від попереднього тексту двома рядками, а від подальшого тексту – одним рядком. Його друкують маленькими літерами (крім першої великої) із абзацного відступу напівжирним шрифтом. Заголовок підрозділу починається двома цифрами, розділеними крапкою (перша цифра – порядковий номер розділу, друга – порядковий номер підрозділу).

Переносів у словах, з яких складаються заголовки, робити не можна. В кінці заголовків крапок не ставлять.

 

         Формули

         Формули в тексті роботи розташовуються відразу після посилання на них. Вони відокремлюються від тексту інтервалами в один рядок зверху і знизу та розташовуються посередні сторінки. Переноси у формулі допускаються лише на знаках “=”, “+”, “–”, “×”, “:” з повторенням знака у наступному рядку.

         Символи і коефіцієнти, що наводяться у формулі, описуються безпосередньо під нею в тій послідовності, в якій згадуються у формулі. Значення кожного символу або числового коефіцієнта подається з нового рядка. Перший рядок починається словом “де” без двокрапки.

Формули нумеруються в межах кожного розділу окремо (1.1; 1.2; 2.1; 2.2 і т.д.). Номер формули слід ставити в дужках з правого боку сторінки на рівні нижнього рядка формули.

 

         Ілюстрації

         Кожна ілюстрація (діаграма, графік, схема, фотографія, рисунок та ін.) мусить мати підтекстовки, які містять слово “Рис.” із його порядковим номером, назву, умовні позначення. Рисунки нумеруються в межах кожного розділу окремо (1.1; 1.2; 2.1; 2.2 і т.д.). Всі ілюстрації зазначаються в тексті роботи після посилання на них.

 

         Таблиці

         Таблиці нумеруються в межах кожного розділу окремо (1.1; 1.2; 2.1; 2.2 і т.д.). Кожна таблиця повинна мати нумераційний заголовок (слово “Таблиця” з порядковим номером арабською цифрою), який друкується курсивом праворуч над таблицею, та тематичний заголовок (назву, що визначає її зміст), який друкується жирним шрифтом посередині над таблицею.

         Розміщується таблиця одразу після посилання на неї.

 

         Посилання

         Посилання на літературне джерело здійснюється символом “[2;56]”, де перша цифра всередині символу вказує порядковий номер джерела у списку використаних джерел, а друга – номер сторінки. Текст цитати наводиться в лапках без будь-яких змін. При цитуванні допускається пропуск слів, речень, абзаців без перекручення смислу авторського тексту, який позначається трьома крапками.

         Допускається непряме цитування (переказ, виклад думок автора своїми словами), при цьому слід точно викладати думки автора та давати відповідні посилання на джерело.

         Посилання на формулу здійснюється  позначенням в дужках її номера: (2.3).

         Посилання на ілюстрацію здійснюється позначенням в дужках скороченого слова “рисунок” і порядкового номера: (рис. 1.1).

         Посилання на таблицю здійснюється позначенням в дужках скороченого слова “таблиця” і порядкового номера: (табл. 5.1).

         У повторних посиланнях на ілюстрації та таблиці треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

         Посилання на додаток здійснюється позначенням в дужках слова “додаток” і порядкового номера: (додаток 2).


ЦИКЛОГРАМА

ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

ЧЛЕНОМ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ГІМНАЗИСТІВ «VERITAS»

НВК № 138

 

№  з/п

Етапи

Термін виконання

10 клас, І семестр

  1.  

Вибір теми, керівника науково-дослідницької роботи

вересень

  1.  

Обґрунтування теми, вибір об’єкта, предмета та визначення мети дослідження

жовтень

  1.  

Пошук наукової літератури та інших джерел інформації

листопад

  1.  

Визначення завдань дослідження на основі проведеного огляду стану проблеми у вибраних джерелах. Складання попереднього плану роботи, списку джерел і літератури, які будуть використані в роботі. (Звіт)

грудень

10 клас, ІІ семестр

  1.  

Виконання науково-дослідницької роботи. Створення чорнового варіанту роботи

січень-березень

  1.  

Попередній захист роботи на засіданні предметної кафедри. (Звіт)

квітень

  1.  

Доопрацювання роботи

травень

11 клас, І семестр

  1.  

Остаточне оформлення науково-дослідницької роботи. Рецензування роботи

вересень

  1.  

Представлення роботи на розгляд ради наукового товариства

жовтень

  1.  

Підготовка до конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт. Створення комп’ютерної підтримки роботи

жовтень-листопад

  1.  

Захист науково-дослідницької роботи

грудень

11 клас, ІІ семестр

  1.  

Підготовка до участі у ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (за рекомендацією наукової ради НТГ)

січень

  1.  

Участь у ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (за рекомендацією наукової ради НТГ)

лютий

  1.  

Підготовка до науково-дослідницької конференції

березень

  1.  

Участь у науково-дослідницькій конференції та презентації науково-дослідницького альманаху «Veritas»

квітень

  1.  

Нагородження учасників та переможців конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт

травень